МАЛАНКА" СКЛИКАЄ ВКРАЇНСЬКУ РОДИНУ

Цьогорічне свято "Маланки" - зустріч Нового року - учасники художньої самодіяльності дрогобицького АТ "Галол" провели у м. Кошицях (Словаччина). За княжих часів землі нинішньої Північно-Східної Словаччини... входили до Київської Русі. Після Першої світової війни і розвалу Австро-Угорської імперії ці землі, заселені переважно лемками - представниками найзахіднішої гілки нашого народу - були прилучені до Словаччини...

Кошицька "Маланка" - витвір фантазії Левка Довговича, його дружини Олени та трьох синів. Саме завдяки їм це свято в останні роки стало чи не найпопулярнішим у місті... На "Маланку" збирається понад 600 чоловік.

Біля входу до зали гостей зустрічає молодий "запорожець" в "обрамленні" двох дівчат-красунь в національних строях. На столі перед ними - стародавні народні святвечірні страви...

Світло пригасає, чути дзвони, крізь залу до сцени зі співом щедрівки "Добрий вечір, тобі" проходять гості з Дрогобича. Оригінально і свіжо звучать колядки у виконанні ансамблю скрипалів. Схвальними оплесками всі присутні сприймають злагоджений спів хору "Прикарпаття"...

А рівно опівночі "приручений" лазер на великому екрані протягом 20 хвилин "вимальовував" різні дива... на екрані калейдоскопічно змінювалися зображення на різдвяно-новорічні теми: десь з далеких небес опускався до віконець старої церкви ангел, били дзвони, з'являлися, писані невидимою рукою, поздоровлення з побажаннями веселих свят і щасливого Нового року... Ця феєрія була настільки захоплюючою, що нам, гостям, залишилося лише подумки мріяти: коли ж дочекаємося чогось подібного у себе вдома?..

Зиновій Бервецький, "Галицька зоря", Дрогобич, 25.I.1996 р.

ВШАНУВАЛИ ПАМ'ЯТЬ ВЕЛИКОГО КОБЗАРЯ

16 березня 1996 р. Первинна організація Союзу русинів-українців у Словацькій Республіці ч. 4., український хор "Карпати", молодіжні організації ПЛАСТ і СМК підготували для глядачів у залі "Верітас" на Домініканській площі в Кошицях з нагоди Шевченківських днів урочисту академію...

За цікавим сценарієм Левка Довговича в академії, крім поезій Тараса Шевченка, прозвучали і поезії наших будителів о. О. Духновича, о. О. Павловича та вірші о. М. Шашкевича, о. С. Воробкевича...

У вступному слові Дмитра Павличка, а також у віршах та піснях прозвучали думки поетів, які є дуже актуальні і в нашу добу і можуть бути вказівкою на вирішення наболілих проблем нашої сучасності... прикладом нехай будуть Тарас Шевченко, о. Олександер Духнович та інші, які жили проблемами народу і активно виступали за їх рішення. Візьмімо до серця їх слова і діймо згідно з ними.

Доц. інж. Іван Бача, к. н., "Християнський голос", Мюнхен, 19.5.1996 р.

KARPATY S PIESŇOU

Svojou aktivitou je už verejnosti známy ukrajinský miešaný zbor Karpaty. Pracuje pri Mestskej rade Zväzu Rusínov-Ukrajincov v Košiciach. Zbor vznikol v roku 1985. Dirigentom je Levko Dovhovič. Za desať rokov svojej činnosti pripravil šesť premiérových programov a vyše 140 koncertov na Slovensku i v zahraničí. Úspešné turné absolvoval v Bulharsku, Rakúsku, Česku, Maďarsku i Poľsku. Na troch koncertných zájazdoch mu tlieskali v Ľvove, Drohobyčí a v Užhorode na Ukrajine...

Vlani bol v Belgicku, kde účinkoval pri príležitosti 50. výročia založenia Ukrajinského humanitného výboru.

Repertoár zboru tvorí približne 80 ukrajinských piesní a piesní iných národností. Zbor s obľubou študuje liturgické skladby východného obradu, kde vyniká jeho muzikalita, ale tiež odborné danosti dirigenta v tomto žánri.

Anna Papiežová, LÚČ, Košice, 27.9.1996.

ВІДБУВСЯ УКРАЇНСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ У СВИДНИКУ

Понад буденщиною лунає мелодія, яка популяризує українську велич і її незнищимість. На мене серед багатьох надзвичайно велике враження справив диригент Левко Довгович, відомий організатор українських хорів від Іркутська по Прагу і Пряшів. У його творчій діяльності дівочий колектив "Весна", "Карпати" та інші мистецькі одиниці. Цей знаменитий митець вже довгі року збагачує і возвеличує піснею наш народ.

Ярослав Стех, "Новий шлях, Торонто, 24-31 липня 1999 р.

ВЕЛИКОДНЯ ЛІТУРГІЯ В БУДАПЕШТІ

Службу Божу провадив священик Ласло Пушкаш, якого знаємо з перших кроків існування ТУКУ (Товариство української культури в Угорщині - прим.), адже він був одним із його засновників. Панотець звернувся до присутніх з привітанням, сказавши, що вважає цю подію історичною, адже вперше Великодня літургія прозвучить тут, у Будапешті, українською (староукраїнською - прим.) мовою... Півтори години нас об'єднувало Слово Боже і душі наші сповнювались радістю і підносилися ввись разом з божественними звуками літургії. Особливої виразності, урочистості святу надавала участь хору "Карпати" з Кошиць (керівник - голова Европейського конґресу українців Левко Довгович).

Л. Р., учасниця літургії, "Громада", Будапешт, травень - червень 2000 р.

НОВОРІЧНИЙ БАЛ "МАЛАНЧИН ВЕЧІР"

Українська забава в Кошицях

Для того, щоб організувати вечір на 700 - 800 осіб, потрібні не тільки організаторські здібності, а й велике бажання - показати тим, серед кого живеш, культуру свого народу.

У Кошицях український Маланчин вечір - найпопулярніший і найпрестижніший захід, на якому кожного року збирається вся еліта міста, їдуть гості з Братислави, Пряшева і навіть з-за кордону. Відповідальність велика, і все це лежить на плечах сім'ї Довговичів.

Буваючи неодноразово на Маланчиних вечорах у Кошицях, щороку переконувалась, що головне тут - українські традиції, український дух, а вже потім забава. Гості балу мали змогу познайомитися з різдвяними та новорічними стравами, полюбуватися українськими вишивками. І кожного року з'являються все нові і нові візерунки. Природна тяга українців до краси відображена в оригінальних роботах Христини Герзанич.

Гостей вражав і національний колорит прибраної зали та сцени, нагадував гостинну оселю української родини. А під чарівні звуки українських пісень танцювали усі: українці, словаки, угорці.

Давно доброю традицією кошицьких Маланчиних вечорів є спільне колядування. Коли на сцену вийшов Закарпатський заслужений ансамбль народних пісень і танців з Ужгороду, вся заля, як єдиний великий хор, почала співати разом з ним. І знову танці, співи, смачна вечеря, не помітили, як наступила північ. 12 година: на сцену вийшли Левко з дружиною, офіційні представники українського посольства в Словаччині, радник президента Словаччини, котрі щиро від серця вітали усіх на балу... А потім почалася забава аж до рання, та ще й у трьох залях. Для кожного за смаком можна було вибрати місце для розваги. Цим і скористалася наша "делегація", до якої за традицією приєднався Любомир Мазур, голова українців Великобританії та його небога Леся зі Львова...

Головне, що ми відійшли тут від буденних клопотів, яких є чимало у кожній громаді. Добре було бути тут українцем, добре було відчувати, що у нас одна мета - відродити українство, показати світу, хто ми такі насправді.

Г. В., "Громада", Будапешт, № 1, січень - лютий 2001р.