Хроніка життя політичного в'язня № 2A-424, книга спогадів довголітнього художнього керівника Українського народного хору «Карпати» і визначного діяча української національної меншості в Словаччині Левка Довговича, на цих днях виходить на словацькій мові.

Видавником публікації є Союз скаутів «ПЛАСТ» українсько-русинської національності в Словаччині у співпраці з видавництвом «НІТЕХ» з Пряшева. На українській мові книгу видано в 2013 році з підтримкою Уряду влади СР з програми «Культура національних меншин 2013». Словацьку і українську версію публікації автор святково відпрезентує в просторах «Kasární Kulturparku» на вул. Кукучина в Кошицях в суботу 29 листопада 2014 року.

Презентація книги є частиною проекту «Кошицький диригент з ҐУЛАҐ-у – хроніка життя», який фінаннсовано з грантової програми неприбуткової організації «K-13 – Košické kultúrne centrá». «Метою проекту був переклад публікації «Хроніка життя політичного в'язня № 2A-424» з української на словацьку мову і її презентація широкому колу публіки, яка пов'язана з літературно – документальним вечором, виставою фотографій і бесідами про небезпеку тоталітарних режимів. Презентація здійсниться з нагоди 25-ої річниці «ніжної революції»,» каже координаторка проекту Олена Довгович.

Як каже Левко Довгович, було б великим гріхом перед Богом і перед людьми, коли б не розповів про кілька, на його думку, цікавих моментів з побуту на «сталінських курортах». «Хоч за отих кілька десяток років мого «бурхливого» життя окремі деталі вже трохи і позабував, попробував, однак, переказати те, що збереглось у зашитих замітках в моєму тюремному одязі та в моїй пам'яті до сьогодні,» каже автор, якого у віці не цілих 15 років в 1950 році відсудили в Ужгороді і в різних в'язницях і таборах тодішнього Радянського союзу прожив майже сім років як політичний в'язень. В 1957 році йому вдалося перейти в Чехословаччину, де діяв в Празі, Пряшеві і від 1973 року в Кошицях. Репресовакий був і в колишньому режимі в Чехословаччині. Був під сталим доглядом Державної безпеки. В 1971 році керівництво Центрального комітету КСУТу його з політичних причин з дня на день викинуло з роботи. В рішенні написано: «... iдеологічно негативно діяв на молодь і виховував її в націоналістичному дусі.» Закінчив швидкий курс на роботу кочегаря, та в Пряшеві не міг з політичних причин виконувати навіть цю роботу. Так само з політичних причин його в 1971 році, після успішного складення заключного державного екзамену з історії і перед останнім заключним державним екзаменом з української мови і літератури, виключили з Філософського факультету Університету Павла Йосифа Шафарика в Пряшеві. З допомогою університетних педагогів Карлового університету в Празі проф. Миколу Затовканюка і Геніка-Березовського закінчив студії на Карловому університеті в Празі Його дипломну роботу з української мови (167 сторінок) визнано при захисті як дизертаційну докторську роботу. Хоч ніколи не був членом партії, якраз чільні представники комуністичної партії не дали йому рекомендацію і згоду закінчити і докторські студії і захистити наукове звання доктора філософічних наук.

Частиною презентації книги буде і огляд документального фільму Люби Кольової «Диригент з ҐУЛАҐ-у», який спрацьовано в кошицькій студії Словацького телебачення. В рамках реалізації проекту «Кошицький диригент з ҐУЛАҐ-у – хроніка життя» відбудеться 3 грудня і бесіда з автором в Публічній бібліотеці Яна Бокатія і Кошицях.