Joomla gallery extension by joomlashine.com
Banner Karpaty
Учасники літньої зустрічі "Карпати 2014"
http://www.karpaty-plast.sk/plast/images/titulka/1008_001.jpg
Пластовий гурток «Руського пласту» в кошицькому парку (1939)
Відвідини кошицьких пожежників, «Карпати 2013»
Заприсяження пластунів, Пряшів (1993)
Учасники Крайового пластового табору «Карпати 1995» у Меджибродді на прогулянці у Високих Татрах
Свято «Івана Купали» в Крайовому пластовому таборі «Карпати1996», Хмельова
Літня школа українознавства, Хорватія 1998
Крайовий пластовий табір «Карпати 2000», Меджиброддя
Запалювання таборової ватри, «Карпати 2010»
І. Таборові олімпійські гри, «Карпати 2012»
Рідзвяні свята української молоді
Молоді русини-українці Пряшівщини не лінуються навіть під час різдвяних свят. Свідчить про це декілька подій, які вони в останній час зорганізували. Вони, наприклад, прийняли і далі роздавали Вифлеємський вогонь миру та також розвеселяли українські хати різдвяною колядою.
БІЛЬШЕ ФОТОГРАФІЙ
Вже стало доброю традицією різних скаутських організацій, між ними і українських пластунів, у передріздвяний час розносити Вифлеємський вогонь миру. Вони несуть вогонь кожному місту, кожній парафії, кожній оселі, кожній родині, кожній дитині, кожному потребуючому і, таким чином, об¬´єднують серця людей. Вифлеємський вогонь – це символ тепла, миру, злагоди та добра. В Словаччині таку традицію вже багато років проводять словацькі скаути. Цього року передачу вогню вдалося зорганізувати також пластунам, щоб і в українську громаду принести вифлеємське тепло. Особливо в такий складний для України час це дуже потрібно.
Офіційна передача відбулася 23-ого грудня 2014 року в Центрі української культури у Пряшеві. Вогонь із Віфлеєма принесла делегація пластунів з України. Участь у передачі брали пластуни з Пряшева, Кошиць і Свидника та інші члени української громади. Після офіційного передання присутні мали можливість взяти собі частину вифлеємського світла і запалити свої свічки, щоб вогонь миру запалав і на їхньому різдвяному столі.
Щойно після офіційної передачі на присутніх чекав маленький різдвяний подарунок. В приміщення зі співом та шумом увійшла група молодих колядників, одягнена в масках, яка гостям показала «Віфлеємську гру». Гра про сповіщання народження Ісуска, побудована на народних традиціях русинів-українців Пряшівщини, була доповнена різдвяними колядками та віншівками. Пластуни зі Союзу скаутів українсько-русинської молоді Словаччини «ПЛАСТ» разом з членами співацько-драматичного колективу «Сердечко», який працює при об'єднаній школі ім. Т. Г. Шевченка у Пряшеві, таким чином створили гарну різдвяну атмосферу – присутніх привітали із святом Різдва і побажали їм всього доброго до наступного року. Виступало в ній вісім осіб: пастухи Федір (Радослав Марек), Ґуба (Михал Сакмар), Стах (Мартин Няхай) та Старий Пес (Юрій Мушинка), Ангели (Мартина Світок та Дорота Гурна) та двоє музикантів (Іванна Світок – скрипка та Михаела Мушинка – гітара).
Виступ мав великий успіх, та не залишився одиноким. Продовжуючи традицію з минулого року, молодь і цього року ходила з колядою по Пряшеві та околиці і потішала теплою різдвяною піснею та словом українські домівки. Колядники відвідали близько 30 українських хат, між якими були їхні рідні, вчителі та інші русини-українці. Люди сприймали колядників дуже сердечно і щиро їх пригощали та обдаровували.
Частину щедрих фінансових дарів, якими господарі обдарували колядників, вони вирішили пожертвувати на «ПЛАСТ» та «Сердечко» – саме на ці організації, які молодих ентузіастів виховали. Та найкращим подарунком була для них сердечна усмішка та сльози щастя в очах господарів. Такі враження не можна заплатити нічим.
Свою місію передачі Вифлеємського вогню словацькі пластуни продовжували в наступні дні, коли поширювали його в інші міста та села. Ст. пл. прих. Ярослава Грінко занесла вогонь у грекокатолицьку церкву в Гунківцях на Свидниччині, де його прийняв отець Ян Сенай. Водночас ст. пл. Мартин Няхай та ст. пл. Юрій Мушинка передали символ миру отцю Ярославу Пасоку до грекокатолицької церкви в Руській Новій Всі біля Пряшева. Вогонь в церквах палав після богослужіння і бажаючі могли забирати його додому. Крім того, ст. пл. Юрій Мушинка та ст. пл. Михаела Мушинка занесли світло з Віфлеєма до столиці Чехії – Праги, де його поширили між чеськими українцями.
Приємно бачити, що українська молодь Пряшівщини дбає про свої традиції, та з року в рік все більше людей долучається до різдвяних заходів. І ми сподіваємося, що ця добра традиція буде продовжуватися та досконалюватися і далі.
Mихаела Мушинка