Національна капела бандуристів України імені Григорія Майбороди, яка вже понад сто років несе світом красу української пісні під супроводом бандури, найтрадиційнішого українського музичного інструменту, вперше свою неперевершену музичну майстерність показала і в Словаччині, в Кошицях і в Пряшеві на благодійних концертах «О, Україно! О, рідна ненько» на підтримку багатостраждальної та нескореної України. В заповнених залах Театру Талія в Кошицях та Театру Олександра Духновича в Пряшеві пісні бандуристів гладили душу і викликали сльози в очах присутніх, які мистецтво капели сприйняли з великим натхненням.

Хоровий спів у супроводі ніжного сріблястого тембру бандур, театралізація кожної пісні створюють на концертах капели незабутнє враження, полонять серця і душі всіх, хто хоч раз доторкнувся до джерел української пісні у виконанні капели. Від початку повномасштабної московської агресії проти України капела виконує благодійні тури з єдиною метою. «Зараз десять наших артистів воюють на війні. За останніх вісім місяців це наша сьома поїздка за кордон, в основному їздим в Польщу, та були і в Чехії, Австрії, Угорщині, Німеччині і тепер приїхали до Вас. Ми таким чином на благодійних концертах збираєм кошти на потреби наших артистів на фронті, які телефонують нам і просять дрони, батереї, шлеми, окуляри і інше. І ми їм купляєм. Наша місія культурна, але є і нашою зброєю, яка придає свою частку в нашу перемогу» - пояснює генеральний директор і головний диригент капели, народний артист України Юрій Курач.

Капела створена у 1918 році в Києві за часів Української держави гетьмана Павла Скоропадського. Має свою неповторну творчу особливість – усі артисти співають і одночасно грають на бандурах і несуть в собі той прадавній ґен українського кобзарства, що притаманний лише українському народу, і який не дивлячись на всі намагання тоталітарних режимів знищити його, тільки загартувався та зміцнів. «В цьому році нам в листопаді буде 105 років. Колектив пережив дві війни, першу світову, другу світову. Після другої війни вона розкололася, частина лишилися в окупації під Німцями, частина під радянською владою. Ті, що лишилися під німцями пізніше втекли в Америку, де створили капелу бандуристів імені Шевченка в Дітройті,» - згадує певні моменти з історії капели Юрій Курач.

«Хоч наша програма має назву «О, Україно! О, рідна ненько!» вона не тільки патріотична, а приносить щось рідне, без чого ти жити не можеш. Як рідна мама твоя. Пісні будуть різні, пов’язані і з Україною і з рідною мамою. Пісні, які багато людей знає і мелодії, які знаєм від малку. Я б хотів, щоб люди ішли з цього концерту задоволені» - бажав собі перед концертом в Кошицях Юрій Курач і його бажання виповнилося на більше як сто відсотків. Кожну з майже двох десяток пісень сприйняла публіка натхненими оплесками і вигуками «Браво» і достовірно можна сказати, що таких оригінальних концертів української пісні ще в нашому регіоні не було. Тому подяка належить і тим, які в короткому часі зуміли їх зорганізувати. В Кошицях диригент оперного театру Ігор та Святослав Довговичі у співпраці з Українським народним хором «Карпати» та Громадським об’єднанням «КАРПАТИ – КОШИЦІ» в рамках проекту «Лети наша пісне», який реалізується з фінансовою підтримкою Фонду для підтримки культури нацменшин КУЛЬТМІНОР. Організатором концерту в Пряшеві була Центральна рада СРУСР.